Перед зустріччю він прямо обумовив, що не хотів би торкатися цих тем. Що є залишилося поза кадром, поза "звуком"? Це важливо проговорити, принаймні схематично, оскільки саме це визначає його персональне обличчя і єство. Як сказати про найважливіше, коли пообіцяв не розголошувати найважливіших для нього речей? Отже, його світовідчуття, дискурс, у який його можна  – це проповідь тотальної війни. Тема надзвичайно важлива у світовій культурології, філософії чи політичних студіях. Не має сенсу зупинятися тут конкретніше, бо хто шукає, той зможе знайти на цю тему вичерпну інформацію. Важливо зазначити якісь теги, без яких ідентифікація Підпалого неможлива. Наступна риса його світогляду – це послідовний робесп’єризм. Два цих елементи приводять його до цілком нестандартного погляду на нашу (українську) актуальну культурно-політичну ситуацію та ідентифікацію у світі. Для нього Україна – це простір останньої європейської революції, яка навряд чи почалася і тим більше навряд чи закінчилася в 2004 році. За його словами, ми маємо шанс народити цілком новий всесвіт, неочікуваний і тим більше не бажаний для світу, своєрідну останню, і також цілком нову, новий варіант демократії, або якогось нового типу устрою, що прийде на її зміну. На його думку, Україна опинилася в центрі дуже серйозного геополітичного вихору. Свідомо чи несвідомо ми стоїмо на цілком новій і водночас останній європейського типу барикаді, тобто світова історія твориться саме тут і зараз. Може з часом він наважиться відкритіше поговорити про це, повірте, воно того варте, бо ставить більшість звичних, штампових для нас речей з ніг на голову. А наразі шлемо привіт йому до Америки в його принаймні піврічне "заслання".