Ерік Якуб Ґрох & Якуб Югаш – Шебнем Ішігюзель МАЧ день 28

Ерік Якуб Ґрох

Народився у 1957 році у Кошіце. Після гімназії пішов в андеграунд і спробував низку забавних робіт. У 1992 році заснував видавництво «Книжкова майстерня Тімотей».

Займається редакторською, видавничою, графічною роботою, пише для радіо, для дітей, автор близько десяти поетичних книг, наприклад «Воно» (2000), «L’acinéma» (2001), «Друга наївність» (2005), «Ем» (2006), «Infinity» (2008). «Елементарні ноетичні та ціннісні винаходи ліричного суб’єкта мають свою приховану паралель у «культурній археології» людської історії Фуко – від міфологічних через релігійні аж до сучасного цивілізаційного шару людської пам’яті», – написала про його творчість Станіслава Хробакова.

Якуб Югаш

Народився у 1990 році в Лученці. Вивчав культурологію в Університеті Конштантіна, філософію в Нітрі та теорію інтерактивних медіа в Університеті імені Масарика в Брно.

Працює в публіцистиці, веде музичне видавництво Mappa editions. Видав прозу «Новорічний підйом на Ясеніну» (2016), про яку сказав таке: «Найбільше мене цікавить слухання. Яким способом ми слухаємо, що слухаємо і як це на нас впливає у повсякденному житті. Слухання було на початку книги. Мене цікавило, які звуки в долині, в оборонній стіні, в очищувачі, в селі. З іншого боку це нові підходи, пошук нової матерії і її неконвенційне впорядкування. Звісно, експеримент може, але не повинен вдатися, в цьому і полягає його чарівність».

Шебнем Ішігюзель

Дебютувала у двадцять років збіркою оповідань Hanene Ay Doğacak (У твій дім вступить Місяць), яка спричинила детективний пошук справжнього автора книги. Багато хто відмовлявся вірити, що суперечливу книгу під псевдонімом не написав якийсь уже визнаний автор. Частину тиражу було конфісковано, пізніше продаж був дозволений тільки для осіб понад 18 років.

«У своїй першій книзі я пишу, наприклад, про інцест, який суспільство вважає огидним. Але я описую те, що жінкам і дітям стається, те, що робиться приховано та чому не ведеться обрахунок», – говорить прозаїчка та есеїстка, яка народилася в Яловій, на березі Мармурового моря у 1973 році. І продовжує: «Відвага так само важлива, як і письмо саме. Я не боюся критикувати суспільство та його погані традиції. Якби ми були суспільством боягузів, у нас би сьогодні не було інших книг, окрім святих текстів». Окрім проблем із владою, перша книжка принесла їй престижну Премію Юнуса Наді за оповідання. Потім були інші видання: оповідання, книги для дітей та сім романів, серед них Çöplük (Смітник), Kirpiklerimin Gölgesi (Тінь моїх вій), чи Gözyaşı Konağı: Ada 1876 (Слізний дім: Острів 1876).