Мирослав Ягода. Твори з приватних колекцій

« …Після завершення земного шляху Мирослава Ягоди вже всім стало з усією пронизливістю
очевидним те, що Мирослав у наші «цивілізовані часи, часи прогресу та процвітання» практично хрестоматійно повторив життєву траєкторію, окреслену ще одним відлюдником — Вінсентом Ван Ґоґом (Vincent Willem van Gogh, 1853-1890). Не даремно одне з програмних полотен Ягоди так і називається — «Соняшники Ван Ґоґа треба показувати разом з його вухом». Це про шлях художника. Справжнього, чесного художника. Їхні шляхи були не такі ординарні, як у Канта – з приступами божевілля, злиднями, експресивними вибухами — всім, що і належиться справжнім. Інший «інакший», який, як на мене близький до шляхів Мирослава Ягоди — Жорж Руо (Georges Henri Rouault, 1871-1958) йшов у тому самому напрямку. Про нього якось говориться менше, проте він неначе передав подих від Великого Вінсента послідовником якого був. Коли згас Руо, народився Ягода…»

Тарас Возняк. уривок з есе
Мирослав Ягода —
«La tristesse durera toujours»
«Печаль буде вічною»
Останні слова Вінсента Ван Ґоґа