Презентація книги Олега Короташа “Бордель для військових”

Війна – це оркестрова яма поезії.

____________________________________

от якби наприкінці світу
останні хто будуватиме ковчеги
не виявилися дітьми кітчу
бо жоден марсіанин не зрозуміє
культурну спадщину землян
у вигляді розрізаних туш худоби
котрими так щедро пригощають
спраглих до мистецтва
ретельно приховавши
унікальні видання Тори

____________________________________

Ми стільки з тобою випили, що істина не у вині.
Від революцій багато галасу; мовчання здійняло куряву.
Найуспішніші у кар’єрі поети сиділи в тюрмі,
а ми сидимо у Львові – налили водяру,
запиваємо вірші водою. Часом мовчимо сумні;
часом веселі з дівчам, що прогулює пару.

____________________________________

Усі терористи світу за вікнами зимного міста
не вартують склянки абсенту на твоїх сідницях.
Упосліджене еросом суще сьогодні – відстань
від гомілки до стегон і кожна між них дрібниця.

____________________________________

драма країни ще не означає
необхідність вбивати навколо
тому я смиренно схиляю голову
перед народом якому від грошей
залежить сприяння пророцтв

чи готові ми до цього
що в одному серці любов
рівносильна жорстокості
і коли вони перетинаються
народжується світ який знаємо

____________________________________

Думаю, що колись і мені доведеться,
осипавшись листям, посидіти в парку,
спостерігаючи буття у формі і подобі.
Не упійманий час нарешті озветься,
спогад про неважливе здавить карк,
втім, у пам’яті більше тепла, аніж жадоби.

____________________________________

Що йому до видінь з кіноплівки – вгамовують втому.
А що б відчували корнети на зборах парткому!..
Комутатор з ЦК – це як Рюрик із прізвиськом Коба
у часи, де серветка ставала кришкою гробу.

____________________________________

бо що зробиш коли вороги
вже давно тобою прощені
а друзі розбудовують державу
хоча розуміють в націоналізмі
не більше ніж особистий психіатр
у мозку Ганнібала Лектера

____________________________________

Якщо живеш у центрі – відвідай порт
на околиці, там щойно прибули нові емігранти.
Скоро цей порт закриють, і культурний імпорт
обмежиться говіркою поліцейських та курсантів,

а найкращі поети підуть в музиканти,
а найкращі поети підуть в музиканти.

Тримай її міцно за руку і не відпускай:
у цьому світі вам більше нічого втрачати.
В її широких зіницях – крик осінньої чайки
над морем, порізаним на каремати,

на яких сплять убиті кити та солдати,
на яких сплять убиті кити та солдати.

____________________________________

З якого ви племені, пожирачі цитат?
Шкірою слів обтягнуті барабани.
Хлопчики псують парти іменами дівчат,
а дорослі псують усе – від Біблії до Корану.

____________________________________

Над країною час насипле курганів,
та чи нагодує правдою досита.
Чорнозем букв під моїми ногами
переораний безголосими.

____________________________________

– Що ти куриш?
– Зів’яле листя знань.

____________________________________