Проєкт Дениса Метеліна “Життєпис”

У 2014 році відбулася анексія Автономної Республіки Крим. Через цей факт мені довелося покинути рідне місто. Ці події суттєво вплинули на моє життя, внаслідок чого з’явився проєкт «Життєпис», у якому я рефлексую на події Майдану, анексії Криму та збройного конфлікту на сході України.
В галерейному просторі представлена мапа Сімферополя — міста де я народився. На стінах зображений кримський період мого життя — спроба відтворити атмосферу дитинства — ул. Ковыльная — моя рідна вулиця, серед сірих «панельок» якої промайнуло моє дитинство. Пам’ятаю двоповерховий закинутий будинок, в якому підлітки проводили багато часу: тусовки, графіті, гра в «Зомбі», безтурботність…

Рожевий автомат:
Автомат — не іграшка. Автомат — летальна зброя, інструмент вбивства. Але, попри це, образ зброї часто використовується в поп-культурі, мас медіа, навіть на дитячих майданчиках. Наше суспільство звикло до вигляду зброї ще й з іншої причини. Сьогодні багатьом доводиться бачити її на військовослужбовцях, поліціянтах, прикордонниках. Тепер ми знаємо, що це не просто атрибут, а гарантія захисту, інструмент боротьби, агресії та знищення. Знаходячись далеко від лінії розмежування зброя і збройні конфлікти для когось сприймаються просто новинами з ФБ або ТБ. Проте, є люди які знаходяться значно ближче до війни. На жаль, стан війни для нашої країни став нормою. Шість років це досить тривалий період часу, за який встигли подорослішати діти, народитися нові. Що вони бачили, як вони сприймають світ? Адже частина з них не пам’ятає часу коли не було війни. Наслідки цього нам ще доведеться пізнати. А що буде, якщо Донецьк і Луганськ повернуться під контроль України і ті люди будуть жити з нами в одному просторі, як нам жити разом?

13000
13000 – кількість людей, що загинули на сході України станом на початок 2019 року. Це загальна кількість, яка включає в себе українських військовослужбовців, мирних мешканців і сепаратистів. В просторі експозиції на стіни та підлогу нанесено 13000 силуетів людей. Моєю метою було зрозуміти яка то кількість, щоб зрозуміти масштаб трагедії.