The Club’s new season well be opened by the performances of those young jazz musicians, who in 2009 participated in the International jazz master classes in Hodzhyezh city /Poland/. All of them had the possibility & opportunity to be the “pupils” of the outstanding musicians and to improve their skill level. They have to implement their new knowledge in the “JazzClub.L’viv” stage.
Недільний вечір був присвячений гуртам, які мають безпосереднє відношення до “ДжазКлубу.Львів”.
Інтригою всього фестивалю було хто серед молодих львівських гуртів отримає підтримку для видання альбому до наступних «Флюгерів». Для тих, хто не був нагадаю. Мистецьке об’єднання «Дзиґа» на цих «Флюгерах Львова» розпочало проект підтримки молодих джазових виконавців Львова. Під час фестивалю Дзиґа визначає гурт, який продемонструє новий підхід до музики та має потенціал. Музикантам пропонується створити нову програму для виступу на фестивалі «Jazz Bez». Після вдалого концерту, гурту надається стипендія на запис альбому. Новий диск презентується на наступних «Флюгерах».
Другий день „Флюгерів” був оголошений Днем Європи. До пива, шашликів та всяких приємних утіх для шлунку додалися прапорці Євросоюзу, якими щедро забезпечили відвідувачів фестивалю спонсори, тож народ радо собі ними помахував, вітаючи іноземні групи.
Першими на сцену вийшли львівські джазмени „Orkestra Vito”, що виділялася серед інших наявністю баяну – не надто характерного для джазу інструменту. Вони почали свій виступ з евергріну „When the saints go marching in”, який отримав в їх інтерпретації рок-н-рольне звучання завдяки розгорнутому септакорді в басу.
Отже, „Флюгери Львова” почалися. Місце й час проведення цього легендарного уже етно-джазового фестивалю традиційні: дворик львівської (звісно ж) Ратуші, увечері, точніше – від 18-00 – і до ночі. Зазвичай фестиваль співпадав з Днем Львова, але цього разу календарі організаторів двох акцій розійшлися, тож „Флюгери” проходили самі по собі. Це їх не завадило: дворик Ратуші був повний з самого початку, а поки на сцену вийшла друга група, вже й яблуку було ніде впасти. П’ятниця, фестивальний день перший, була оголошена днем польської культури й, зрозуміло, віддана на відкуп польським гуртам. І ось що з того вийшло.