dzyga logo

Олег Лишега (до свого 60-го ювілею)


Це друга зустріч з Олегом Лишегою, присвячена його 60-річчю. На хвилі минулої зустрічі, яка відбулася за день перед цією, Лишега далі продовжував говорити про Антонича й порівнювати його з Чубаєм – за ці дві зустрічі він розробив цю тему настільки детально, наскільки це можна було зробити в не задуманій наперед розмові, подарувавши своїм слухачам таким чином як мінімум готовий матеріал для курсової роботи :) Поміж тим він згадував свою молодість, ділився задумом майбутньої книжки, читав притчі, розповідав про інших відомих людей (як-от Гарсія Лорка або Никифор Дровняк), пересипаючи оповідь маловідомими фактами (і, підозрюю, правдоподібними вигадками також), перескакуючи з теми на тему й повертаючись до попередніх досить часто, щоб унеможливити написання звичних шоунот до цього випуску. Та й для чого вони – вам же не треба додаткової мотивації, щоби ще раз послухати Лишегу?
А ось своїх віршів він, як не дивно, вділив пібліці напрочуд мало. Всього два: «Пісня 212» («Так багато суперзірок, порослих очеретом...») і «Пісня 882» («Справжній тобі гербарій – гроші на деревах...»)

Мітки:

Олег Лишега (до сторіччя Антонича)


Олег Лишега

Олег Лишега насправді представлення не потребує. Що би ми про нього не знали, все одно про нього не відомо нічог; і скільки б він не виступав на публіці, аурі загадки навколо нього не розвіятися. Ця зустріч відбулася з нагоди ювілею Антонича – за природної відсутності ювіляра Лишега вирішив сам трохи побути Антоничем і розповісти дещицю із того, що про нього знав. Це перша із двох зустрічей за участі Лишеги, що відбувалися протягом двох днів: ця — в середу в «Кабінеті», друга, що буде в наступному випуску – в четвер в «Дзизі»; ця присвячена Антоничу, інша – ювілею самого Лишеги.

Навідміну від наших звичних зустрічей, які проходять у все ж діалогічному стилі, ця – суцільних монолог Лишеги, де модератор, насправді, й не був потрібен. Зразу застерігаємо, що слухати його непросто, а ще складніше розуміти. Однак знаходяться знавці, які настирно рекомендують Лишегу не просто слухати, а дослухатися – мовляв, по тезах, які він висловлює, можна написати як мінімум дисертацію, а то й дві... А тези цього разу були на такі теми:
— стиль одягу Антонича;
— сумнівне лемківське походження Антонича;
— молодий Антонич проти старого Чубая;
— про те, як львівський музей Олеки Кульчицької може посприяти в пізнанні Антонича;
— про відмінність мови Франка і Антонича;
— ще раз про лемківство Антонича;
— про Антонича і Леопольда Левицького.

Мітки: ,

«кабі.net» отримав нагороду на конкурсі Best Ukrainian Blog Awards


Літературний подкаст «Кабі.net» на конкурсі BUBA отримав нагороду в номінації «Прорив року». Дякуємо всім, хто нас підтримував своїми голосами!

На фото: День і ніч несе редакція подкасту варту біля почесної відзнаки ;)

Подкаст "кабі.net" отримав відзнаку конкурсу BUBA

Мітки:

Обговорення трьох збірок оповідань від Віктора Неборака та Ігоря Котика


book-image

Пропонуємо вам чергову літературно-критичну зустріч від Віктора Неборака та Ігоря Котика, в ході якої вони обговорюють новинки української літератури. Цього разу на розгляд попали одразу три збірки оповідань: “Не червоніючи” Оксани Луцишиної, “Тіло і доля” Тараса Антиповича і “Червоний борщ” Олеся Бережного. Схоже, що читаючи названі тексти в ході підготовки до цієї зустрічі, наші критики не отримали жодного задоволення, так що їх відгуки доволі саркастичні. Втім, модератор Юрій Кучерявий вперто намагався заставити Неборака з Котиком сказати про ці книжки хоч якесь добре слово, в перервах викриваючи гностичну суть української літератури. Слухайте, наскільки йому це вдалося.

Мітки: , , , ,

П'ята інтерпретація Антонича


Ірина Старовойт, Данило Ільницький21 жовтня в «Кабінеті» у форматі зустрічі відбулась П'ята інтерпретація Антонича, організована Центром гуманітарних досліджень. Приводом для зустрічі стало видання повного зібрання творів Антонича у видавництві «Літопис». На зустрічі виступили дослідники творчості Антонича та упорядники цієї антології – кандидат філології Ірина Старовойт та аспірант філології Данило Ільницький. Розмова здебільшого точилася навколо видання, але зачіпала між іншим і таке:
– що ж таке повне зібрання творів і для чого воно потрібне у випадку Антонича;
– особливості цього конкретного видання, підхід до його упорядкування та оформлення;
– рукописний фонд Антонича в бібліотеці Стефаника, його історію і сучасний стан;
– що розповідають чернетки Антонича;
– прозові спроби Антонича (читається фраґмент роману «На другому березі»);
– попередні видання Антонича і долю його текстів при Радянському Союзі;
– символ свастики у вірша Антонича;
– датування незакінчених Антоничевих фраґментів;
– театральне читання віршів Антонича від актора Олега Стефана;
– Антонича як перекладача;
– дві редакції п'єси «Довбуш»;
– яким Антонич уявляється дослідникам своїх текстів.

Мітки: , ,

Записи з Літфесту – Василь Махно


Василь Махно, Богдана МатіяшПереглядаючи архіви, я наткнувся на кілдька записів з Форуму видавців, які банально забув тут викласти. Пропадати їм дозволити негоже, тож хоч і з запізненням, але пропоную вашій увазі для початку зустріч з Василем Махном, модеровану Богданою Матіяш.

Василь Махно (8 жовтня 1964, Чортків) — український поет, есеїст, перекладач, літературознавець. Член НСПУ, АУП. Учасник гурту «Західний вітер» (1992). Кандидат філолологічних наук (1995). Член міжнародного ПЕН-клубу. Народився у Чорткові в 1964 р. Закінчив Тернопільський педагогічний інститут (нині ТНПУ), викладав літературу у Тернопільському університеті, а згодом — у Ягеллонському (Краків). З 2000 р. проживає у Нью-Йорку, працює у НТШ-Америка. До Форуму вийшла його збірка есеїв «Парк культури та відпочинку імені Гертруди Стайн», однак п. Василь тільки побіжно обмовився про неї; взагалі не читав прози, а зосередився на віршах та розповідях про Америку, а конкретніше на такому:
– вірші «Жовтень 2008», «Бомбей», «Калікат»;
– про життя поета в еміграції та про українську культуру, як вона виглядає з-за кордону;
– про американський підхід до творчості й мистецтва;
– про вплив життя у США на зміну літературних вподобань і зацікавлень;
– про свою зустріч з Джоном Ешбері;
– вірші «Читання віршів», «Вікенд американської родини», «На поетичному фестивалі», «Пес», «Записник», «Нью-Орлеан»;
– про свою драматургічну діяльність, зокрема про п'єсу «Coney Island»;
– про третю й четверту хвилі української еміграції до США;
– про причини свого виїзду до США;
– про свою збірку есеїв «Парк культури та відпочинку імені Гертруди Стайн»;
– зі збірки «38 віршів про Нью-Йорк»: «Український поет...» «Муза», «Фотографія 1969 року», «Румунська ідилія», «Балада про 8 віршів».

Мітки: ,

Спецвипуск: Любов Якимчук — Марк Токар


Сьогодні пропонуємо вашій увазі спільний виступ уже відомої вам поетеси й радіоведучої Любові Якимчук з львівським джазменом, контрабасистом Марком Токарем у спільному проекті, що отримав назву «Жінка, дим і небезпечні предмети». Тандем Токаря–Якимчук дебютував у вересні під час Форуму видавців у Львові, а цей запис зроблено на його другій презентації в кав'ярні «Квартира 35» 3 жовтня.
Цей проект відсилає нас передовсім до традиції модерністської феміністичної літератури Заходу, зокрема таких її представниць, як Сільвія Платт, Сімона де Бовуар та Вірджинія Вулф. «Жінка, дим і небезпечні предмети» – яскрава неоавангардистська спроба мистецького осмислення жіночої ролі в літературі та взаємодію жіночого начала з чоловічим (представленим на концерті контрабасом Токаря).
Більшість представлений віршів – з дебютної збірки Любові Якимчук «, як МОДА», однак деякі були написані в процесі підготовки самого проекту й одразу до нього включені. Вірші, отже, такі: Далі »

Мітки:

кабі.net – Ігор Померанцев


Ігор ПомеранцевІгор Померанцев – російський поет, журналіст, дисидент. Народився 1948 року в Саратові, ріс в Забайкаллі і Чернівцях. Закінчив романо-германську філологію. Працював сільським вчителем в Карпатах, перекладачем в Києві, друкувався в журналі «Смена» та самвидавом. 1978 року емігрував до Німеччини, того ж року отримав британське громадянство. З 1980 року займається радіожурналістикою – працює в російській службі BBC, з 1985 – на «Радіо Свобода», в т.ч. пише радіоп'єси.
В Кабінет його було запрошено з нагоди видання українського перекладу книжки «КГБ та інші вірші», яка вийшла у видавництві «Грані-Т» раніше, ніж в оригіналі на батьківщині автора.
Розмова велася про таке: Далі »

Мітки:

кабі.net тепер в iTunes!


Відтепер на цей подкаст можна підписатися через iTunes. Зверність увагу на відповідну кнопку, яка додалася в розділі «Підпишись!». Про всяк випадок дублюю лінк тут: http://itunes.apple.com/WebObjects/MZStore.woa/wa/viewPodcast?id=335019895
В разі проблем не соромтесь писати.

Мітки:

кабі.net – Григорій Семенчук


Грицька Семенчука представляти не треба – його знають всі. Молодий, дуже молодий поет, причому поет хороший; активний, дуже активний культурний менеджер, який у свої  18 уже встиг зробити суттєво більше, ніж дехто встигає до тридцяти – цього було більше, ніж досить, щоб запросити його до Кабінету. Хто бачив Грицька на всіляких акціях-презентаціях, той знає, що він часто міняє своє амплуа. Цього разу він звучав дещо манірно. Але, тим не менш, від питань незмінного модератора Юрка Кучерявого відбивався достойно, серед іншого говорячи про таке:

– підсумки цьогорічного Форуму Видавців;
– сучасну каталонську літературу;
– українську фонетичну поезію;
– письменників, яких має намір запросити на наступний Форум;
– доцільність синтезу поезії з іншими видами мистецтва;
– відмінність сприйняття поезії друкованої і читаної;
вірші «Графічність» , «Я дуже легенько торкнувся до осені…», «Червоне»;
– присвяти своїх віршів;
– свою механіку віршування;
– силаботоніку і верлібри;
– Поділля і Павла Гірника;
вірші «Перші весняні дощі», «Юля»;
– витоки своєї творчості та улюблених поетів;
вірші «Я не знаю, можливо це буде патетика…» , «Ти вколола пальчик маленькою голкою…», «Кокоси і кокаїн», «Посаджу тебе на руки...».

Мітки: