субота, 28.11.2009 321 переглядів
Це друга зустріч з Олегом Лишегою, присвячена його 60-річчю. На хвилі минулої зустрічі, яка відбулася за день перед цією, Лишега далі продовжував говорити про Антонича й порівнювати його з Чубаєм – за ці дві зустрічі він розробив цю тему настільки детально, наскільки це можна було зробити в не задуманій наперед розмові, подарувавши своїм слухачам таким чином як мінімум готовий матеріал для курсової роботи 
Поміж тим він згадував свою молодість, ділився задумом майбутньої книжки, читав притчі, розповідав про інших відомих людей (як-от Гарсія Лорка або Никифор Дровняк), пересипаючи оповідь маловідомими фактами (і, підозрюю, правдоподібними вигадками також), перескакуючи з теми на тему й повертаючись до попередніх досить часто, щоб унеможливити написання звичних шоунот до цього випуску. Та й для чого вони – вам же не треба додаткової мотивації, щоби ще раз послухати Лишегу?
А ось своїх віршів він, як не дивно, вділив пібліці напрочуд мало. Всього два: «Пісня 212» («Так багато суперзірок, порослих очеретом...») і «Пісня 882» («Справжній тобі гербарій – гроші на деревах...»)
Podcast: Play in new window
| Download (Duration: 1:09:41 — 39.9MB)
Категорія: подкасти | прокоментуй!
неділя, 15.11.2009 323 переглядів
Олег Лишега насправді представлення не потребує. Що би ми про нього не знали, все одно про нього не відомо нічог; і скільки б він не виступав на публіці, аурі загадки навколо нього не розвіятися. Ця зустріч відбулася з нагоди ювілею Антонича – за природної відсутності ювіляра Лишега вирішив сам трохи побути Антоничем і розповісти дещицю із того, що про нього знав. Це перша із двох зустрічей за участі Лишеги, що відбувалися протягом двох днів: ця — в середу в «Кабінеті», друга, що буде в наступному випуску – в четвер в «Дзизі»; ця присвячена Антоничу, інша – ювілею самого Лишеги.
Навідміну від наших звичних зустрічей, які проходять у все ж діалогічному стилі, ця – суцільних монолог Лишеги, де модератор, насправді, й не був потрібен. Зразу застерігаємо, що слухати його непросто, а ще складніше розуміти. Однак знаходяться знавці, які настирно рекомендують Лишегу не просто слухати, а дослухатися – мовляв, по тезах, які він висловлює, можна написати як мінімум дисертацію, а то й дві... А тези цього разу були на такі теми:
— стиль одягу Антонича;
— сумнівне лемківське походження Антонича;
— молодий Антонич проти старого Чубая;
— про те, як львівський музей Олеки Кульчицької може посприяти в пізнанні Антонича;
— про відмінність мови Франка і Антонича;
— ще раз про лемківство Антонича;
— про Антонича і Леопольда Левицького.
Podcast: Play in new window
| Download (Duration: 49:26 — 22.6MB)
Категорія: подкасти | прокоментуй!
