Міський роман: Галина Пагутяк і Петро Яценко
вівторок, 09.11.2010 644 переглядів
Зустріч «Львівський роман» переростає у «міський роман». Інтрига зустрічі у тому, що нещодавно з-під пера Галини Пагутяк вийшов роман про Кьоніґсберг (теперішній Калінінград), місто, у якому п.Галина побувала вже після написання свого роману і вважає, що побувавши у ньому перед, вона ніколи не змогла б цього роману написати, настільки дух міста є вихолощеним. Натомість «Львівська сага», останній роман Петра Яценка, є твором львів’янина, який постійно живе у цьому місті і занурений у нього, романом львів’янина про Львів. Як з’ясувалося, між авторами не виявилося жодних протиріч, навіть навпаки.
Не можу втриматися, щоб не описати свої перші враження від «Львівської саги». Насправді книга з такою голосною назвою виявилася зовсім не грубезним фоліантом, який лячно було би взяти до рук. І читається легко і не без захоплення.
Оповідь починається ніби нізвідки, з трьох крапок, захоплюючи зненацька не тільки читача, але й, здається оповідача. Ніби диктофон увімкнувся посеред оповіді. Загалом цікава стратегія початку багатьох розділів роману з трикрапки… (ще...)
Podcast: Play in new window
| Download (Duration: 1:11:34 — 41.0MB)
«Галина Пагутяк ввійшла в літературу зовсім тими дверима, якими входили всі інші українські письменники радянського часу. Вона ввійшла, не постукавши і не попросивши дозволу ввійти, вона влетіла через димар і змусила рахуватися з нею. Їй вдалося обійтися без творів, яких вимагала епоха, а разом з тим подарувати твори, який вимагала душа», — так писав про неї Юрій Винничук. Надзвичайно цікавий співрозмовник, вона не любить публічності і цурається літературної «тусовки». Містик альбігойського кшталту, її проза поетична у кращому сенсі цього слова, переповнена багатожиттєвою воістину «котячою» пам'яттю. Її мові властива магія, якій складно опиратися. Галина Пагутяк — новий лауреат премії імені найвідомішого країнського поета, яка повинна гордитися цим своїм лауреатом і яка багато в чому реабілітується цим своїм лауреатом.
