“У пошуках дому” – це фотопроєкт про мою родину; про те, що з нею відбувається; про те, крізь що довелося пройти в ці нелегкі дні під розміреним ритмом бомб і в цьому іншому, стислому повітрі війни.
24 лютого 2022 року багато з нас прокинулися вже зовсім в іншому повітрі. Це повітря було амальгамою пороху та страху. Воно, змішане в тигелі Справжньої Війни, зробило важливим геть усе – у тому числі й те, що оточувало мене всі ці роки. Все стало частиною цього повітря. І я, що теж став його частиною, увесь час повторював рядки одного поета і все чіткіше й чіткіше приміряв їх сенс на себе.
“Щасливий, хто прийшов у світ
В його хвилини вирішальні:
Бо всеблагих слова вітальні
Почув зухвалий неофіт..”
Кожен кадр, кожне слово, кожна натиснута після початку війни нота тепер інша, тепер про інше. У цьому новому просторі Війни я почав вести щоденник про родину, але не здогадувався, що це щоденник і про щось більше.
Фотографія – парадоксальна річ: вона може брехати.
Під час війни, коли бушує документальний стиль, дуже важливо пам’ятати про поетичну складову фотографії. Камера – це інструмент, який вчить людей бачити без камери.
Фотографія – це поезія.
Ну як, подивившись на роботи Євгена Павлова, Сола Лейтера, Еґґлстона, Гаррі Ґруєра та інших, не сказати, що це поезія у фотографії? У когось форма переважає над змістом, а у когось – метафора над формою. Так і я намагаюся змішувати поезію з прозою, метафори з документалістикою.
Але що може об’єднувати цей загальний наратив історії моєї родини і війни, крім повітря? За цією відповіддю краще звернутися до етимології слова “текст”.
Латиною “textus” означає “тканина”, “плести”; текст – це хитросплетіння ниток. А що таке війна, як не зіткане хаотичним рухом велике полотно з безлічі людських історій?
Червона нитка, яку ви можете побачити на експозиції – це одна з багатьох подібних їй, з яких шиється сучасна історія. І мій проєкт – це спроба упредметити, виділити під мікроскопом фотоапорату згуртовану нитку з цього величезного полотна Війни. І, потягнувши за неї, ми бачимо не лише історію однієї сім’ї, але й історію всього світу, історію любови й згуртованості, історію, яку ми шиємо прямо зараз, історію усієї України.
Відкриття виставки 5 травня 2022 р.
Закриття виставки 15 травня 2022 р.