Проект «(Не)приховане» Катерина Резніченко

Бути відвертим означає бути готовим відкрити свій потаємний, прихований від сторонніх світ думок, почуттів, тіла. Проте, там же часто є щось трохи незручне, болюче, оскільки саме інтимні, важкі і неприємні речі хочеться заховати, зробити потаємними.

Приховування є частиною нашого життя, це як інструмент захисту когось або себе.

Які ми, коли чесні або хочемо бути такими? Які, коли ми не хочемо щоб хтось бачив те, що ми показувати не хочемо? Дивимось в очі чи відводимо їх, ховаємо, стискаємо руки, обличчя, відвертаємось, ховаємось, прикриваємось, відходимо, стишуємось або ж наближаємось, сповільнюємось.

Я бачу себе як художника, який ще на шляху до становлення, в процесі знаходження себе, шукаючи і експериментуючи. Мені цікаво змінюватись і братись за щось нове. Зараз мої роботи базуються на антропомрфних зображеннях, захоплює дослідження естетичних аспектів та анатомічних, пластичних особливостей людського тіла, обличчя, їх вираження емоційності.

Працюю в даний момент над олійними серіями.